Держгеонадра: Шлях від корупційного відомства до ефективної служби

7-29-2020

Державній службі вистачило півроку, щоб розробити прозорі механізми роботи та збільшити прибуток до 100 млн гривень.

Надра України багаті на корисні копалини, і це ні для кого не секрет. Чому ж тоді за період своєї незалежності країна не змогла опанувати це багатство? На думку знавців, головні причини цього: значний вплив олігархічної верхівки, складність процедур державного рівня, несправедлива цінова політика, низький рівень довіри інвесторів та корупція.

Минулого року в Державній службі геології та надр https://www.geo.gov.ua сталися зміни. Її очолив Роман Опімах. Він почав свою діяльність з оголошення нового вектору роботи. Роман оголосив, що наразі потрібно зупинити поточні схеми видачі спеціальних дозволів поза конкурсами, а також залучити до розробки надр нових учасників.

Як відбувалося залучення інвестицій до галузі?

Підвищення рейтингу сфери розробки надр відбувалося у декілька кроків:

  • Оновлення складу команди та надання робочих місць новим персоналіям — людям з бездоганною репутацією.
  • Введено до роботи онлайн-сервіс для користувачів, що мало на меті зменшити кількість контактів між фахівцями та суб’єктами ринку.
  • Пошук нових інвесторів та припинення роботи корупційних схем отримання спеціальних дозволів.
  • Створення атласу інвестицій, за допомогою чого було деталізовано більш 100 об’єктів інвестування. Атлас покрив родовища більш 50 видів мінералів. Кожний інвестор отримав змогу запропонувати ділянки, яких немає в атласі.
  • Іноземні представництва отримали дозвіл на безпосередню участь в аукціонах.

Регуляторна діяльність

Щоб повністю ліквідувати перешкоди, що виникають на шляху розвитку галузі, необхідно провести модернізацію регуляторного поля. Мова йде про внесення змін до законодавчої бази, її актуалізація та приведення до стандартів світового рівня. Наразі експерти Держгеонадр розробляють оновлений Кодекс України про надра, а Уряд займається адаптацією постанов, що описують правила взаємодії з користувачами надр. Серед головних питань, над якими працюють спеціалісти, надання простого доступу до первинної та вторинної інформації, відкриття протоколів ДКЗ для користувачів. Фінанси, що будуть отримані шляхом продажу геологічної інформації, підуть на подальший розвиток сфери. 

Проведення аукціонів

Сьогодні отримати спеціальний дозвіл на вивчення або роботу з родовищами, подальше видобування або дослідно-промислові роботи, можна лише шляхом участі в електронного аукціону. Ще одне нововведення — припинення участі обласних рад у погодженні надання родовищ загальнодержавного значення.

Перший аукціон відбувся у квітні 2020 року. На ньому можна було придбати ліцензії та спецдозволи на роботу з 12 ділянками. Загальною кількістю продали 8 ліцензій на суму більше 3,3 млн гривень. Початкова вартість склала трохи більше 557 тисяч гривень. Другий аукціон стався вже наступного місяця, у травні 2020 року. Цього разу прибуток від продажу ліцензій склав більше 32 млн гривень.

На конференції, що пройшла 22 липня в Києві https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3067090-rezultati-cetvertih-aukcioniv-z-prodazu-specdozvoliv-ta-plani-derzavnoi-sluzbi-geologii-ta-nadr-ukraini-sodo-nastupnih-elektronnih-torgiv.html Державна служба геології та надр України вже провела 4 аукціони. На останньому з них вдалося продати 7 ліцензій на суму 98,3 млн гривень при початковій вартості 2,6 млн гривень. Серед лотів були бурштинові ділянки у Рівненській області, за дозвіл на розробку яких інвестор виклав 41 млн гривень.

Протягом аукціону також сталося безпрецедентне зростання вартості одного з лотів: вартість дозволу на роботу з Кліщіївською ділянкою зросла у 2300 разів, піднявшися з 16 963 грн до 40 010 000 грн. Спеціалісти відомства зазначають, що таке стало можливим виключно завдяки електронній системі торгів.

Серед переможців цього аукціону також компанія Церсаніт (Польща). Вона отримала дозвіл на розробку каоліну за 15 млн гривень. Як зазначають експерти, це відкриває шлях до розширення потужностей заводу в Україні та приверне 50 млн євро інвестицій.

Нові можливості для бізнесу

Одним з головних векторів роботи Державної геологічної служби залишається створення умов для прозорої роботи, залучення інвестицій, розробка зручних сервісів. Один з них — Центр геолого-економічних досліджень та експертизи, що працює на базі ДНВП. Його функції:

  • розрахунок зборів за видачу спецдозволів без аукціону;
  • визначення стартової ціни лотів;
  • оцінка вартості геологічної інформації.

Також варто зазначити, що завдяки співпраці з Мінекоенерго вже почала свою роботу data-room, доступ до якої можна отримати шляхом реєстрації в системі. Первинна інформація доступна на безкоштовних засадах.